330 – РІЧНИЦЯ СЕЛА ПІДЛІСНІВКА СТЕПАНІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ. ПОБУТ ПІДЛІСНІВЦІВ У XVII СТОЛІТТІ
Хати у Підліснівці будували в основному з дерева. З метою економії земель, ставили на балках, поближче до води. Кількість дворів швидко зростала, народжуваність була високою.
У зв’язку зі зростанням населення в Підліснівці виникають нові села: Коржівка (Степне), Гола Долина (Новомихайлівка),Маловидівка (Миловидівка). Звичайно в ці села вливались переселенці, але в них будувались і молодші підліснівці.
Існує легенда, що після розгрому турків, молодий козак Запорізької Січі Михайло Вирвидуб повертався на Слобожанщину до свого рідного села Любиме. Але нерадісно зустріло його рідне обійстя: нікого з рідні не залишилося живими. Пішов козак до Миловидівки. Поміж людей говорили тоді: так звали цей хутірець тому, що дуже миловидні дівчата жили там, і його кохана красуня Мальвіна була серед них.
Михайло оселився біля Підліснівки, у долині, яку згодом назвали Гола Долина. Через деякий час Михайло одружився з коханою дівчиною. Збудували хату. Інші люди почали селитися біля них. І хоча, за звичкою, люди називали хутірець Голою Долиною, все ж згодом переінакшили на Новомихайлівку на честь першого її переселенця.
(у публікації використані матеріали із книги «Підліснівка – мій оберіг» Віри ЛАТОНОВОЇ та Івана ГУСАКА)
Далі буде…..
