ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! СТЕПАНІВСЬКА ГРОМАДА ПАМ’ЯТАЄ!
Минуло рівно два роки із того трагічного дня, коли, 3 листопада 2023року, внаслідок російського ракетного удару по шикуванню 128-ї бригади у с. Зарічне Запорізького району Запорізької області, перестало битися серце начальника артилерії та заступника командира 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади ЗСУ, підполковника Андрія Павловича ТАРАСЕНКА.
Минуло два роки…
Але біль втрати не стихає.
Андрій Павлович був людиною з великим серцем, прикладом мужності та відваги для всіх, хто його знав. Рідні пригадують його невгамовну пристрасть до читання. З раннього дитинства книги оточували Андрія й надавали його життю особливого сенсу.
Андрій ТАРАСЕНКО народився 11 квітня 1981 року в селищі Степанівка Сумського району Сумської області. Навчався у Степанівській середній школі (нині філія Степанівського ліцею). У 1998—2002 роках навчався у Сумському військовому інституті артилерії при Сумському державному університеті. З 2002 по 2013 рік проходив службу у 300-му окремому механізованому полку в місті Чернівці. З 2013 року проходив службу у військовій частині А1556. З 2014 року брав участь в АТО на сході України: брав участь на найгарячіших напрямках Донеччини та Луганщини. З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну перебував на передовій. Обіймав посаду начальника артилерії та заступника командира 128-ї бригади.
Загинув 3 листопада 2023 року, близько 10:00, внаслідок ракетного удару російських окупантів із застосуванням «Іскандер-М» перед церемонією нагородження бійців бригади, що відбувалася на території прифронтової зони в селі Зарічному Запорізької області. Загинув разом із 19-ма співслужбовцями.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (27 червня 2015) та орденом Богдана Хмельницького III ступеня (28 липня 2023) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку.
Похований Андрій ТАРАСЕНКО у м.Чернівцях.
Дякуємо Герою, захиснику України за мужність. Пам’ять про Андрія, його жертовність та любов до України назавжди залишаться у серцях рідних, односельців і всіх, хто знав його особисто.
Вічна пам’ять і слава Захиснику!
Пам’ятаємо і не пробачимо! 