7 ВЕРЕСНЯ МИНАЄ 40 ДНІВ З ДНЯ ЗАГИБЕЛІ ПІСТУНА ВОЛОДИМИРА ІГОРОВИЧА
Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна… Війна….
Вже одинадцятий рік наша країна втрачає кращих своїх синів, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Серце крається від жалю за всіх загиблих у цій кривавій та лютій війні. Болить душа за мужніх Героїв, які віддають найцінніше – своє життя – для того, щоб ми з вами могли жити.
7 вересня, минає сорок днів загибелі відважного сина своєї Батьківщини, Героя України, командира 4-го відділення 2-го зенітного артилерійського взводу 1-ї зенітної артилерійської батареї, зенітно-артилерійського дивізіону військової частини 3018 Національної Гвардії України, молодшого сержанта ПІСТУНА ВОЛОДИМИРА ІГОРОВИЧА з позивним «Каток». Сорок днів гіркої розлуки, вічного жалю і світлої пам'яті. Сорок днів без Володимира! Сьогодні всі, хто знав і пам'ятає Володю, згадують його добрим словом і тихою молитвою.
Народився ПІСТУН ВОЛОДИМИР ІГОРОВИЧ в селі Підліснівка Сумського району Сумської області 06.09.1992 року. Закінчив навчання у Підліснівській загальноосвітній школі I – III ступенів ( на даний час – Підліснівський ліцей Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області) у 2007 році.
У 2011 році закінчив відділення електрифікації та автоматизації сільського господарства Глухівського коледжу Сумського НАУ, а по його закінченню, продовжив навчання в Сумському державному аграрному університеті. У 2018 році одружився, а у 2020 разом з коханою Катрусею народили чудову дівчинку Кароліну. До війни Володимир Ігорович працював інженером-електриком у ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РАЙЗ ПІВНІЧ". Мав великі амбітні плани на майбутнє, але не судилося.
Його життя обірвалося 30.07.2025 року на одному з найнебезпечніших напрямків фронту поблизу населеного пункту Никанорівка Покровського району Донецької області, де точилися важкі бої, де не вщухають ворожі обстріли, де земля просякнута кров’ю цвіту нації...
Рідні, знайомі та односельчани пам’ятають Володю як світлу та позитивну людину, з гарним почуттям гумору. Розповідають, що був скромним, стриманим та мудрим і водночас дуже хоробрим.
Щира вдячність, безмежна шана та вічна пам'ять тобі, Володимире «Каток»! Пам’ятаємо про тебе, як про людину міцну духом і нескорену, людину, котра віддала своє життя заради нашого мирного майбутнього у вільній та незалежній Україні!
На превеликий жаль, до Алеї Слави та пам`яті Степанівської селищної територіальної громади додалося ще одне ім`я - ПІСТУНА ВОЛОДИМИРА ІГОРОВИЧА. Ми всі в неоплатному боргу перед захисниками, які віддали своє життя за Україну. Їм потрібні як наші молитви, так і спільні дії сьогодні, щоб перемогти ворога і зберегти країну для нащадків!
Спочивай з миром, Володимире Ігоровичу!
Герої не вмирають! Вони назавжди в наших серцях!
Низький уклін близьким та рідним воїна!
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
