ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! СТЕПАНІВСЬКА ГРОМАДА ПАМ’ЯТАЄ!
- Минуло 2 роки з дня загибелі Дорошенка Віктора Івановича.
Уродженець села Маркове Глушковського району Курської області рф був вбитий росіянами на рідній українській землі, яка стала для Віктора найріднішою у світі й за яку він віддав саме найдорожче – своє життя.
У 1990 році батьки братів-близнюків Віктора та Івана Дорошенків переїхали до села Новосуханівка Сумського району Сумської області працювати на Новосуханівський спиртзавод. Слід зазначити, що на той час працівникам заводу надавали житло та гарну заробітну плату, тому, аби забезпечити достойне майбутнє своїм синам, батьки перебралися до України.
Віктор був дуже активним хлопчиком , лідером з самого дитинства. Справедливий змалечку і протягом усього життя. Займався спортом. Особливо любив футбол, виступав за футбольну команду Новосуханівки.
Він, як і його брат Іван, закінчив Новосуханівську середню школу, потім Державний навчальний заклад «Сумське міжрегіональне вище професійне училище» №16 за спеціальністю «електрогазозварювальник». До початку повномасштабного вторгнення працював в одній із ремонтно-будівельних приватних компаній міста Суми за спеціальністю. Працювали вахтовим методом по області та за кордоном. Вітя дуже любив готувати і з кожного відрядження привозив якийсь смачний рецепт та балував рідних найрізноманітнішими смаколиками.
З перших днів повномасштабного вторгнення був мобілізований до лав збройних сил України, проходив військове навчання у Великій Британії за скороченим курсом та місті Житомир за спеціальністю «навідник парашутно -десантної роти». Загинув біля с.Новоселівка Донецької області. Він і загинув, як Герой, намагаючись врятувати побратимів, коли вже ті виходили з позицій. Він завжди був такий - Віктор Дорошенко. Ще під час одного із боїв допоміг вибратися побратиму, який завдяки Віктору отримав другий шанс на життя. І який повинен прожити тепер це життя за себе та свого рятувальника.
22 березня 2024 року Указом Президента України Дорошенка Віктора Івановича (посмертно) нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали Захисника на кладовищі села Новосуханівка Степанівської селищної територіальної громади.
Вічна пам‘ять Героєві! Слава Захисникам і Захисницям України!
Герої не вмирають!
Героїв завжди пам'ятають!
На небі й на рідній землі!
