ІСТОРІЇ РОЗСИПАНЕ НАМИСТО. До історії села Косівщина. Засновник села Роман Матвійович Косовцов
Що в наш час можна дізнатися про засновника села Романа Матвійовича Косовцова? Проаналізувавши «Списки козацької старшини» 60-х років XVІІІ століття було знайдену коротеньку біографію старшого полкового писаря Романа Косовцова.
З козачих дітей, почав писарчуком в канцелярії 12 квітня 1733 року, а вже згодом у 1738 року, при члену військового генерального суду полковнику Пассеку, зайнявся складною роботою - збирав податки на армію. Після року роботи, у 1739, став писарем при допитах біглих польських розкольників і за це переведений в канцеляристи.
У період з 1742 по 1748 наглядав за збиранням подушного і за гарну службу 15 травня 1749 року взятий в Сумський полк молодшим писарем. Коли почалася війна з Пруссією, перебував в полку (а полк на війні) і 30 травня 1757 року підвищений в старші полкові писарі.
Роки війни та складна життєва ситуація виснажила чоловіка, тому в 1763 року Роман Матвійович проситься у відставку. При цьому подає лікарську довідку: «Головна біль, від чого і очі мало бачать, а особливо при яркому світлі, в правому боку затвердіння печінки, і трясіння в руках, і за тим службу продовжать не можу». Відразу зібралася полкова та сотенна старшина, зробила Косовцову огляд і підтвердила: « Те ж, що і в лікарському свідоцтву - точно» і найшли йому в полку заміну.
Ця подія важлива для історії с.Косівщина, адже 11 грудня 1764 року подано «Список слобідського Сумського полку» з присутністю в ньому старшого полкового писаря Романа Косовцова, було записано вік засновника села - 45 років.
На січень 1767 року Роман Косовцов мав синів: Лева, сотника в відставці; Василя та Івана, вахмістрів Сумського гусарського полку; Миколу та Стефана, що тільки пізнавали навчання. Були ще в нього дві доньки: незаміжня Олена та вже заміжня Тетяна. У Миколаївській церкві міста Сум (там, де зараз майдан Незалежності) 28 січня 1765 року відбулося вінчання: «Женился отрокъ Василій Михайловъ синъ Вартановской. Понялъ девицу Татїяну Романову дочь Косовцову, черкаску. Оба первимъ бракомъ».
При переході з військової служби на цивільну згідно «Табелю про ранги» військовий старший полковий писар прирівнювався до губернського секретаря – чиновника XII класу. У сповідних записах Миколаївської церкви за 1770 рік можна дізнатися про родину Косовцових:
«Губернской протоколистъ Романъ Матвеевъ синъ Косовцовъ – 56. Жена его Марія Иванова дочь – 54. Дети ихъ: Николай – 11, Стефанъ – 9, Елена – 16. Невеста ихъ Анна Тимофїева дочь – 22. Брат его Козма – 61».
Поки що невідомо чия дружина Ганна Тимофіївна – Василя чи Івана, бо старший син Лев мав в власності хутір Косовцов, який знаходився десь біля села Бездрик. І в сповідальному зошиті місцевої церкви за 1778 рік є запис:
«Сотникъ Левъ Романовъ сынъ Косовцовъ – 33, жена его Евдокия Иванова дочь – 29».
У сповідних записах Миколаївської церкви за 1775 рік можна дізнатися про родину Романа Косовцова:
«Губернской протоколистъ Романъ Матвеевъ синъ Косовцовъ – 61. Жена ево Мария Иванова дочь – 59. Дети ихъ: Стефанъ – 14, Елена – 20».
31 серпня 1777 року в метричній книзі Миколаївської церкви з’явився не зовсім грамотний запис (як чую, так і пишу) про смерть:
«Геристраторъ Романъ Матвеевъ Косовцовъ – 66»
Зрозуміти, який насправді був вік Романа Косовцова, з церковних книг можна тільки приблизно. Такий був час…
(Із досліджень Олександра КИСЕЛЬОВА,
завідувача Косівщинського громадського Народного
музею народних ремесел та побуту Слобожанщини)
