СТЕПАНІВЦІ -350. Історії розсипане намисто. Мацак Іван Макарович - Герой Рядянського Союзу
ІВАН МАКАРОВИЧ МАЦАК
Народився в Степанівці у 1909 році. Закінчив тут шість класів, а потім продовжив навчання на курсах механізаторів. Повернувшись до рідного села, працював трактористом місцевого колгоспу до літа 1941 року.
У липні 41-го Іван Макарович став солдатом. Довелось воювати у складі Воронезького, Брянського, 1-го Українського фронтів. Був поранений, після госпіталю знову повернувся на передову. За мужність у боях із ворогом І.М.Мацак отримав ордени Вітчизняної війни І і II ступеня, Червоної Зірки, медалі.
За стійкість та відвагу, виявлені в боях під Києвом, нашого односельця нагородили Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу.
Після прориву оборони противника в районі міста Ромни частини 3-ї гвардійської танкової армії 22 вересня вийшли до берегів Дніпра. Цього ж дня танкісти форсували водний рубіж і захопили плацдарм на правому березі в районі Великого Букрина.
Одними із перших переправились через Дніпро підрозділи 52-ї гвардійської танкової бригади. Розгорівся запеклий бій за розширення та утримання плацдарму. Механік - водій 288-го танкового батальйону гвардії старшина Іван Мацак разом із бойовими друзями відбивали одну за одною атаки фашистів. У районі с. Григорівка при прориві оборони німців І.С.Мацак знищив дві протитанкові гармати і кулеметну точку, що дало можливість нашим підрозділам без значних втрат захопити позиції противника. Поблизу с. Ходорове безстрашний водій вогнем із гармати розбив мінометну батарею і знищив близько 30 гітлерівців.
24 жовтня 3-я танкова армія одержала наказ передислокуватись із Букринського плацдарму на Лютезький. Наступної ночі танкісти почали переправу на лівий берег, їм належало здійснити 200-кілометровий марш і знову форсувати Дніпро північніше Києва. Фашисти не розгадали планів радянського командування, свої головні сили зберігали проти Букрина, не чекаючи головного удару із Лютежа. 3-го листопада в результаті масованого шквального артилерійського вогню укріплення ворога в районі Лютежа були знищені. Наші війська прорвали оборону противника на сім кілометрів.
Обійшовши Київ із заходу, гвардійці генерала Рибалко вранці 5-го листопада вийшли в район Святошино і перерізали шосе Київ - Житомир. Рішуче і сміливо діяв під час цієї операції старшина Мацак. Із товаришами по екіпажу він двічі форсував Дніпро і взяв участь у визволенні столиці України - Києва. Гусеницями свого танка він роздавив 5 автомашин ворога, знищивши близько 15 гітлерівців. Велику мужність виявив танкіст у боях за м. Фастів. Тут він підбив дві автомашини з військовим майном та зенітну гармату противника. За хоробрість і відвагу, виявлені в боях за розширення плацдарму на правому березі Дніпра та визволення Києва, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року І.С.Мацаку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. А потім були бої за визволення Польщі, Чехословаччини, штурм Берліна...
Після демобілізації І.С.Мацак працював у рідному селі. Помер герой у 1953 році. Одна із вулиць селища носить його ім'я. (За матеріалами Ірини КАЧАНОВОЇ)
