🌾 330 РОКІВ У РІДНОМУ КРАЇ: ПІДЛІСНІВКА— НАШ БІЛЬ, НАША ПАМ'ЯТЬ, НАША КУЛЬТУРА І НАША ВІРА
«Історія села – як те коріння, що воно тримає дерево в бурю, і від коріння залежить, якою буде крона» (Віра Дмитрівна ЛАТОНОВА)
Кожне дерево тримається за землю корінням, якими б лютими не були бурі. Для кожного з нас таким непорушним корінням є рідна Підліснівка.
Сьогодні наше село відзначає поважну, даровану віками дату — 330 років від дня заснування.
Цю річницю ми зустрічаємо в надзвичайно нелегкий, тривожний і сповнений випробувань час для всієї України. Сьогодні серце кожного підліснівця крається болем за рідну землю, за спокій наших дітей, за долю кожного захисника, який береже наш тихий слобожанський край. Але саме зараз ми як ніколи гостро відчуваємо, що таке рідний дім і яка ціна нашої свободи.
🕊️ ВІКОВА ІСТОРІЯ, ЩО ГАРТУЄ СТІЙКІСТЬ
Підліснівка бачила чимало на своєму віку, та її людська душа завжди лишалася нескореною:
- Вільні витоки 1696 року: Тікаючи від утисків, козаки на чолі з сотником Василем Підлісним прийшли на береги річки Біла Гуска не просто будувати домівки, а шукати волі. Вони заклали в нашу землю код свободи й працелюбності.
- Спадщина прадідів: Крізь покоління наші предки плекали ці родючі чорноземи, зводили хати, виховували дітей і залишили нам багату, насичену подіями, часом гірку, але таку рідну історію, вкарбовану у пам'ятні сторінки та друковані видання про село.
- Незламне сьогодення: Як і три століття тому, підліснівці залишаються згуртованими, милосердними та вірними своїй землі, підтримуючи один одного й допомагаючи вистояти у найзапекліших штормах сьогодення.
🕯️ НАША ВІЧНА БІЛЬ І СЛАВА: ГЕРОЇ ПІДЛІСНІВСЬКОГО СТАРОСТАТУ
Найбільша цінність села — це його люди. А найвищий подвиг — віддати життя за рідний дім. У цей святковий і водночас скорботний день ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю уродженців та мешканців Підліснівки та сіл Підліснівського старостату, які стали на захист України й увійшли в безсмертя:
- Сержант КОЗЕНКО Олександр Олександрович (05.06.2003 – 06.05.2024, с. Миловидівка) — водій мінометної батареї 4 БОП 1 Президентської бригади НГУ «Буревій». Загинув у Серебрянському лісництві біля с. Діброва на Луганщині. Похований у с. Степанівка.
- Старшина МОРОЗ Сергій Іванович (15.04.1981 – 13.05.2024, с. Степне) — інспектор прикордонної служби 5-го прикордонного загону ДПСУ. Загинув біля н. п. Високе Сумського району. Похований у с. Степанівка.
- Солдат ЧАЙКА Олександр Володимирович (1983 – 08.10.2023, с. Миловидівка) — кулеметник 93-ї ОМБр «Холодний Яр». Загинув біля с. Кліщіївка на Донеччині.
- Солдат АНТОНОВ Валерій Вікторович (10.12.1969 – 08.07.2024, с. Миловидівка) — кулеметник 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. Загинув біля н. п. Водяне Покровського району на Донеччині.
- Молодший сержант ПІСТУН Володимир Ігорович (06.09.1992 – 30.07.2025, с. Підліснівка) — командир зенітно-артилерійського відділення в/ч 3018 НГУ. Загинув біля н. п. Никанорівка Покровського району на Донеччині. Похований у с. Підліснівка.
- Розвідник БЛИЩИК Едуард (1993 – 13.09.2025, с. Підліснівка) — навідник-оператор в/ч А0878. Загинув під час виконання бойового завдання. Похований у с. Підліснівка.
Імена наших земляків-землеробів і захисників навіки увіковічені на Алеї Слави та Пам’яті в селищі Степанівка, а на фасаді Підліснівського ліцею облаштовані меморальні дошки. Вічна слава та низький уклін Героям!
🎶 ДУША ГРОМАДИ: ПІСЕННА КРИНИЦЯ ПІДЛІСНІВСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ
Незважаючи на всі випробування, живе й розквітає співуча душа Підліснівки. Окрасою та гордістю нашого села є учасники художньої самодіяльності Підліснівського сільського будинку культури.
Наші талановиті артисти достойно представляють рідне село на мистецьких аренах усіх рівнів — від рідної громади та обласних фестивалів до високих Міжнародних конкурсів!
Особливою перлиною та візитівкою нашої культурної спадщини є народний аматорський вокальний жіночий ансамбль «Горлиця» Підліснівського СБК. Його учасниці своїм щирим, глибинним українським співом зберігають традиції нашого краю, дарують розраду серцям, гуртують громаду та прославляють Підліснівку далеко за її межами.
Історія нашого села — це не лише дати у книгах. Це постаті наших батьків, це вишиті рушники в хатах, це тихий шелест дерев над Білою Гускою, це світла пам'ять про тих, хто віддав життя за наш спокій, і глибока вдячність усім, хто тримає наш культурний і трудовий тил.
🌻 ЩИРІ ПОБАЖАННЯ РІДНОМУ СЕЛУ ТА ЙОГО ЛЮДЯМ
У цей пам'ятний день від усього серця бажаємо кожній підліснівській родині:
- 🕊️ Головного і найочікуванішого — якнайшвидшого Миру під чистим, безхмарним українським небом та щасливого повернення додому кожного нашого Захисника і Захисниці.
- 🏡 Затишку, тепла та достатку у кожній оселі, щоб у хатах завжди лунав дитячий сміх, а на столах пахнув свіжий хліб із рідних нив.
- 🌾 Міцного здоров'я, витримки та непохитної віри у завтрашній день для всіх жителів — від наймолодших до найстарших ветеранів праці.
- 🌟 Квітучого майбутнього нашій Підліснівці, щоб її вулиці завжди були сповнені життя, а традиції, пісні та працьовитість наших людей передавалися з покоління в покоління.
Низький уклін усім, хто творить історію Підліснівки сьогодні: тим, хто зі зброєю в руках береже наш спокій, хто тримає культурний і трудовий тил, хто виховує дітей та дбає про рідну землю!
З 330-ю РІЧНИЦЕЮ, РІДНЕ СЕЛО!
ТРИМАЄМОСЯ! ВІРИМО! ВИСТОЇМО!
«Історія села – як те коріння, що воно тримає дерево в бурю, і від коріння залежить, якою буде крона» (Віра Дмитрівна ЛАТОНОВА)
Кожне дерево тримається за землю корінням, якими б лютими не були бурі. Для кожного з нас таким непорушним корінням є рідна Підліснівка.
Сьогодні наше село відзначає поважну, даровану віками дату — 330 років від дня заснування.
Цю річницю ми зустрічаємо в надзвичайно нелегкий, тривожний і сповнений випробувань час для всієї України. Сьогодні серце кожного підліснівця крається болем за рідну землю, за спокій наших дітей, за долю кожного захисника, який береже наш тихий слобожанський край. Але саме зараз ми як ніколи гостро відчуваємо, що таке рідний дім і яка ціна нашої свободи.
🕊️ ВІКОВА ІСТОРІЯ, ЩО ГАРТУЄ СТІЙКІСТЬ
Підліснівка бачила чимало на своєму віку, та її людська душа завжди лишалася нескореною:
- Вільні витоки 1696 року: Тікаючи від утисків, козаки на чолі з сотником Василем Підлісним прийшли на береги річки Біла Гуска не просто будувати домівки, а шукати волі. Вони заклали в нашу землю код свободи й працелюбності.
- Спадщина прадідів: Крізь покоління наші предки плекали ці родючі чорноземи, зводили хати, виховували дітей і залишили нам багату, насичену подіями, часом гірку, але таку рідну історію, вкарбовану у пам'ятні сторінки та друковані видання про село.
- Незламне сьогодення: Як і три століття тому, підліснівці залишаються згуртованими, милосердними та вірними своїй землі, підтримуючи один одного й допомагаючи вистояти у найзапекліших штормах сьогодення.
🕯️ НАША ВІЧНА БІЛЬ І СЛАВА: ГЕРОЇ ПІДЛІСНІВСЬКОГО СТАРОСТАТУ
Найбільша цінність села — це його люди. А найвищий подвиг — віддати життя за рідний дім. У цей святковий і водночас скорботний день ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю уродженців та мешканців Підліснівки та сіл Підліснівського старостату, які стали на захист України й увійшли в безсмертя:
- Сержант КОЗЕНКО Олександр Олександрович (05.06.2003 – 06.05.2024, с. Миловидівка) — водій мінометної батареї 4 БОП 1 Президентської бригади НГУ «Буревій». Загинув у Серебрянському лісництві біля с. Діброва на Луганщині. Похований у с. Степанівка.
- Старшина МОРОЗ Сергій Іванович (15.04.1981 – 13.05.2024, с. Степне) — інспектор прикордонної служби 5-го прикордонного загону ДПСУ. Загинув біля н. п. Високе Сумського району. Похований у с. Степанівка.
- Солдат ЧАЙКА Олександр Володимирович (1983 – 08.10.2023, с. Миловидівка) — кулеметник 93-ї ОМБр «Холодний Яр». Загинув біля с. Кліщіївка на Донеччині.
- Солдат АНТОНОВ Валерій Вікторович (10.12.1969 – 08.07.2024, с. Миловидівка) — кулеметник 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. Загинув біля н. п. Водяне Покровського району на Донеччині.
- Молодший сержант ПІСТУН Володимир Ігорович (06.09.1992 – 30.07.2025, с. Підліснівка) — командир зенітно-артилерійського відділення в/ч 3018 НГУ. Загинув біля н. п. Никанорівка Покровського району на Донеччині. Похований у с. Підліснівка.
- Розвідник БЛИЩИК Едуард (1993 – 13.09.2025, с. Підліснівка) — навідник-оператор в/ч А0878. Загинув під час виконання бойового завдання. Похований у с. Підліснівка.
Імена наших земляків-землеробів і захисників навіки увіковічені на Алеї Слави та Пам’яті в селищі Степанівка, а на фасаді Підліснівського ліцею облаштовані меморальні дошки. Вічна слава та низький уклін Героям!
🎶 ДУША ГРОМАДИ: ПІСЕННА КРИНИЦЯ ПІДЛІСНІВСЬКОГО СІЛЬСЬКОГО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ
Незважаючи на всі випробування, живе й розквітає співуча душа Підліснівки. Окрасою та гордістю нашого села є учасники художньої самодіяльності Підліснівського сільського будинку культури.
Наші талановиті артисти достойно представляють рідне село на мистецьких аренах усіх рівнів — від рідної громади та обласних фестивалів до високих Міжнародних конкурсів!
Особливою перлиною та візитівкою нашої культурної спадщини є народний аматорський вокальний жіночий ансамбль «Горлиця» Підліснівського СБК. Його учасниці своїм щирим, глибинним українським співом зберігають традиції нашого краю, дарують розраду серцям, гуртують громаду та прославляють Підліснівку далеко за її межами.
Історія нашого села — це не лише дати у книгах. Це постаті наших батьків, це вишиті рушники в хатах, це тихий шелест дерев над Білою Гускою, це світла пам'ять про тих, хто віддав життя за наш спокій, і глибока вдячність усім, хто тримає наш культурний і трудовий тил.
🌻 ЩИРІ ПОБАЖАННЯ РІДНОМУ СЕЛУ ТА ЙОГО ЛЮДЯМ
У цей пам'ятний день від усього серця бажаємо кожній підліснівській родині:
- 🕊️ Головного і найочікуванішого — якнайшвидшого Миру під чистим, безхмарним українським небом та щасливого повернення додому кожного нашого Захисника і Захисниці.
- 🏡 Затишку, тепла та достатку у кожній оселі, щоб у хатах завжди лунав дитячий сміх, а на столах пахнув свіжий хліб із рідних нив.
- 🌾 Міцного здоров'я, витримки та непохитної віри у завтрашній день для всіх жителів — від наймолодших до найстарших ветеранів праці.
- 🌟 Квітучого майбутнього нашій Підліснівці, щоб її вулиці завжди були сповнені життя, а традиції, пісні та працьовитість наших людей передавалися з покоління в покоління.
Низький уклін усім, хто творить історію Підліснівки сьогодні: тим, хто зі зброєю в руках береже наш спокій, хто тримає культурний і трудовий тил, хто виховує дітей та дбає про рідну землю!
З 330-ю РІЧНИЦЕЮ, РІДНЕ СЕЛО!
ТРИМАЄМОСЯ! ВІРИМО! ВИСТОЇМО!
