ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! СТЕПАНІВСЬКА ГРОМАДА ПАМ’ЯТАЄ!
Сьогодні, у цей скорботний день, Степанівська громада схиляє голови у глибокій пошані та невимовному сумі. Минають другі роковини з дня загибелі нашого земляка, мужнього захисника та справжнього Патріота з великої літери — МИХАЙЛОВА Романа Анатолійовича.
Час не лікує цей біль, він лише вчить нас жити з усвідомленням того, яку високу ціну платить Україна за свою свободу. Роман віддав найдорожче — своє життя, аби над нашими домівками майорів синьо-жовтий прапор.
Роман Анатолійович народився 20 червня 1978 року в селищі Степанівка Сумського району Сумської області. Тут минуло його дитинство, тут він зростав і навчався, закінчивши Степанівську загальноосвітню школу (нині — Степанівський ліцей).
Серед односельців, вчителів та друзів Роман завжди вирізнявся особливою душевністю. Його любили й поважали за добру, чуйну натуру, готовність завжди прийти на допомогу та за його світлу, щиру посмішку, яка здатна була підтримати у найважчу хвилину. Він був людиною слова і честі, надійною опорою для своєї родини та вірним другом.
Коли ворог прийшов руйнувати нашу країну, Роман Анатолійович не зміг стояти осторонь. Він став на захист Батьківщини, зі зброєю в руках боронячи наш спокій на військовій посаді стрільця-снайпера 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу механізованої роти військової частини А 7321 збройних сил України.
Роман виконував складні та небезпечні завдання на одному з найгарячіших напрямків фронту. 15 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Торське на Донеччині серце відважного воїна зупинилося. Він загинув у бою, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
Свій спочинок Герой знайшов у рідній землі — його поховано на кладовищі в селищі Степанівка. Його ім’я навічно закарбоване на АЛЕЇ СЛАВИ та ПАМ’ЯТІ Степанівської селищної територіальної громади.
Низький уклін батькам, які виховали справжнього Сина України. Висловлюємо найглибші співчуття родині, близьким, друзям та побратимам Романа. Жодні слова не вгамують біль вашої втрати, але знайте: уся громада розділяє це горе разом із вами.
Ми не маємо права забути. Наш обов'язок — пронести пам'ять про подвиг Романа МИХАЙЛОВА крізь роки, розповідати наступним поколінням про його мужність та жертовність.
Вічна пам’ять і доземний уклін Герою Роману Михайлову!
Світла пам’ять усім, хто віддав життя за Україну!
Слава Україні! Героям Слава!
