ІСТОРІЇ РОЗСИПАНЕ НАМИСТО. Косівщина чи Косовщина?
Коли я запрошую до свого музею, інколи чую в відповідь: – Дякуємо, але їхати з наших країв в Західну Україну – далеченько. Бо в такому озвученні – Косівщина – у тих, хто знає географію України, така назва пов’язана з містом Косів Івано-Франківської області. Ї саме ті місця називають Косівщиною.
Звідки ж в наших краях з’явилася така назва?
В деяких наукових (серйозних) працях пишуть так: «Косівщина, село. Відоме з ІІ половини ХVІІІ століття. Розташоване на правому березі річки Сумки при впадінні в неї річки Сухоносівки. Як хутір відоме з 1778 року. У 1783 році поселення нанесено на План Генерального межування Сумського повіту… Згадується під 1864 роком як «деревня Косовщина при речке Сумке» Сумського повіту Харківської губернії;
Похідне на – щина від мікротопоніма *Косівка, *Косове, порівняйте Косовa Канaва –урочище …».
Це так написали вчені. А насправді?
Назва КосОвщина походить від прізвища того, кому це село спочатку належало. А належало воно писареві Сумського слобідського полку Роману Матвієвому сину КОСОВЦОВУ. І в Державному архіві Сумської області можна прочитати в «Именных списках собственников участков земли» (ДАСО, Ф. 397, о. 1, д. 19): «Косовцовщин хутор – Романа Матвеева Косовцова. Косовщин хутор – Романа Матвеева Косовцова. Кумка хутор – Льва Романова Косовцова (сина Романа Косовцова). Шереметовский хутор – Романа Матвеева Косовцова».
В серйозній праці«Описи Харківського намісництва кінця 18 ст.» за 1779 рік читаємо: «Сумского комиссарства:
- Хутор Косовцовщина помещиков Косовцовых – владельческих душ 28.
- Хутор Кумин сотника Косовцова – владельческих душ 23».
Згодтися, вимовляти «Косовцовщина» важко, тому з втратою історичної пам’яті, назва скоротилася до «Косовщина». А вже яка вчена людина наказала писати назву села як «Косівщина», ще треба розібратися…
(Із досліджень Олександра КИСЕЛЬОВА, завідувача Косівщинського громадського Народного музею народних ремесел та побуту Слобожанщини)
