Управління освіти, культури, молоді та спорту Cтепанівської селищної ради Cумського району Cумської області

СТЕПАНІВЦІ-350. Історії розсинане намисто. Юнак Г.М.-повний кавалер ордена Слави

ГРИГОРІЙ  МИХАЙЛОВИЧ ЮНАК

Народився  в  Степанівці в селянській сім’ї. Закінчивши  школу, працював у місцевій  сільськогосподарській артілі. Сумлінно ставився до роботи, тому його направили  навчатися на тракториста Григорій Михайлович  був  першим  трактористом у селі.

Мирну працю перервала  війна, довелось  пережити окупацію, так як  до  війни не досяг  призовного  віку. Був  мобілізований  до Червоної Армії  уже  після  визволення   Сумщини, в 1943 році. Воював у складі  саперного взводу 138-го гвардійського стрілецького полку 48-ї гвардійської Криворізької стрілецької  дивізії.  Неодноразово поранений, контужений, знову  повертався  на фронт  після  госпіталів. 

Особливо відзначився   при визволенні м. Береза - Картузька, у Східній  Прусії, під  час штурму  Берліна.

Григорія Юнака війна застала в рідному селі.  З наближенням лінії фронту він, як й інші механізатори, був евакуйований у Курську область. Тут забирав урожай, виконував інші сільськогосподарські роботи. Улітку 1943 року його призвали в армію. У запасному полку опанував протитанкову рушницю. У вересні в одному з боїв з гітлерівськими загарбниками Григорія Юнака контузило, і він потрапив у госпіталь. Після одужання його направили в саперний взвод 138-го гвардійського стрілецького полку 48-й гвардійської стрілецької дивізії, у складі якої він і дійшов до Берліна.

Був липень 1944 року. У районі населеного пункту Береза-Картузська противник, використавши вигідний рубіж по ріці Ясельда, створив сильну оборону. Командування вирішило провести розвідку укріплень, траншей і ходів сполучення супротивника на передньому краї. Виконання цього завдання було доручено бійцям саперного взводу. Одну з розвідувальних груп очолив Григорій Юнак. Кілька днів сапери вивчали передній край ворожої оборони. Але вогневі крапки мовчали. Тоді   вирішено було провести й нічний пошук. На завдання вийшли з настанням темряви. Подолавши мінне поле й дротові загородження, заглибилися в оборону  противника. Бійці потай висунулися до траншеї й стали спостерігати за розташуванням вогневих рубежів. Двічі змінювали місця спостереження, щоб обстежити задану ділянка. Фашисти час від часу пускали освітлювальні ракети. Сапери-розвідники підійшли так близько до траншеї, що добре чули німецьку мову й різке клацання ракетниць при пострілах. Спостереження показало, що в гітлерівців на цій ділянці обладнано два кулеметних дзоти, з'єднаних підземним ходом.  Неподалік  на схилі невеликої висоти траншея переривалася.         Рано вранці розвідники благополучно повернулися у своє розташування.

Відомості про вогневі засоби й місця знаходження живої сили  противника в його обороні Григорій Юнак повідомив командирові взводу.

Сміливі дії саперів дозволили нашим підрозділам знищити виявлені вогневі точки ворога  й забезпечили успіх подальшого наступу. Спритність і сміливість Григорія Юнака була відзначена орденом Слави IIІ ступеня.

У серпні 1944 року в районі населеного пункту Кури підрозділу 138-го гвардійського стрілецького полку вели підготовку до прориву німецької оборони. У ніч перед атакою сапери полку висунулися за свій передній край і кинулися до ворожих загороджень. Противник увесь час освітлював місцевість ракетами, зрідка лунали кулеметні черги. Сапери, зневажаючи небезпекою, стали  проробляти проходи в загородженнях. Метр за метром, дотримуючись заходів безпеки Григорій Юнак досліджував місцевість. Ворожий кулемет відкривав вогонь при найменшому шумі. Сапер все-таки підкрався до мінного поля й зробив у ньому прохід, знявши при цьому десятки протипіхотних мін. Ранком по зроблених проходах  розпочався наступ. 

Бої розгорнулися за населений пункт Фабянув. Спроба опанувати ним з ходу успіху  не  мала. Розвитку  наступу  заважали дротові загородження й мінні поля.  І знову поповзли вперед сапери, серед яких був і Григорій Юнак. Діяти довелося на відкритій місцевості, під вогневим прикриттям стрілецьких підрозділів. Нелегко було наблизитися до загороджень, а ще важче знешкодити міни, перерізувати дріт. Юнак під вогнем противника зумів зробити прохід у дротовій загорожі. Підрозділи перейшли в атаку й  заволоділи першою траншеєю фашистів. Багато саперів, які відзначилися, одержали нагороди. Григорій Юнак був нагороджений орденом Слави II ступеня і йому присвоєне військове звання молодшого сержанта.

Мужність і відвагу виявив Григорій Юнак у ході розгрому гітлерівців у Східній Пруссії й при штурмі міста-фортеці Кенігсберга, за що був визнаний гідним ордена Червоної Зірки.

138-й гвардійський Червонопрапорний стрілецький полк із боями просувався по Східній Пруссії. Противник люто опирався, використовуючи заздалегідь підготовлені рубежі, опорні  пункти.  У середині лютого 1945 року  підрозділи полку  були зупинені супротивником на дальніх підступах до Кенігсберга. Перебороти потужний ворожий заслін з ходу не вдалося. Полк перейшов до оборони. На ділянці 1 -го стрілецького батальйону почастішали випадки виходу з ладу солдатів від влучних пострілів ворожих снайперів. Вони сковували дії бійців. Доводилося глибше зариватися в землю.

У ці дні молодший сержант Григорій Юнак очолив розвідгрупу. Треба було захопити "язика". Розвідники вдень із переднього краю вивчали підходи до ворожої оборони, поведінку фашистів. У сутінках просувалися якнайближче до німецьких траншей. Спостерігачі звернули увагу на окремий уцілілий будинок у глибині оборони. Рано - вранці з будинку гітлерівці потай висувалися в передню траншею, а з настанням темряви йшли. Об'єкт для нападу обраний.

Григорій Юнак перевірив ще раз готовність до пошуку кожного розвідника. Опівночі рушили на виконання завдання. Більшу частину шляху розвідники подолали по-пластунськи. Недалеко від будинку зробили перепочинок. Вартових на вулиці не виявилося. Незабаром із приміщення вийшов солдат, дійшов до рогу будинку й повернувся  назад. Григорій Юнак із групою захоплення стрімко ввірвалися в приміщення. Григорій голосно крикнув: "Хен-де хох!".  Відважні розвідники без єдиного пострілу захопили сім "язиків". У штабі на допиті з'ясувалося, що в полон були взяті ворожі  снайпери.

Відзначився уродженець села Степанівка й у вуличних боях за оволодіння столицею фашистської Німеччини. Сапер неодноразово виконував завдання, пов'язані з ризиком для життя. Наприклад, разом із двома бійцями він під сильним вогнем противника за короткий строк навів штурмовий міст через канал Тельтов, що дозволило нашим воїнам захопити плацдарм на протилежній стороні каналу.

25 квітня  Григорій Юнак брав участь у розмінуванні дороги, що йде на Ліхтерфельде. Він знешкодив біля сорока протитанкових і протипіхотних мін, чим забезпечив рух танків й артилерії полку. 27 квітня із групою саперів розмінував залізничний міст. Поранений, він залишався в строю до повного виконання бойового завдання. Поранення виявилося важким. Кілька місяців довелося йому провести в госпіталі.

За сміливість і відвагу, виявлені при виконанні бойових завдань командування, гвардії молодший сержант Григорій Михайлович Юнак, сапер 138-го гвардійського Червонопрапорного стрілецького полку 48-й гвардійської Криворізької Червонопрапорної стрілецької дивізії був нагороджений орденом Слави I ступеня.

Наприкінці 1945 року він демобілізувався й приїхав у рідне село Степанівку  Сумського району. Відтоді трудився в колгоспі іменіЖданова. З війни сержант Г.М.Юнак повернувся  повним  кавалером  ордена  Слави, нагороджений  також орденом Червоної Зірки, медалями.

Працював  помічником  бригадира  місцевого колгоспу в рідному  селі.    В 1978 році після тривалої хвороби ветеран Великої Вітчизняної війни, повний кавалер ордена Слави Григорій Михайлович Юнак помер.           (За матеріалами Ірини КАЧАНОВОЇ)



« повернутися до списку новин